державний ІСТОРИКО-архітектурний заповідник
« назад до переліку

МОСТИ ХОТИНСЬКОГО ЗАМКУ В ХІІІ–ХVІІ СТОЛІТТЯХ
 

     

   Важливою складовою Хотинського замку, як і  більшості інших середньовічних замків, в різні періоди його існування була наявність одного або декілька мостів.

  Відповідно до наукових досліджень, в тому числі й археологічних, часом побудови перших кам’яних укріплень, частина з яких є сьогодні складовою східного оборонного муру Хотинського замку, вважається кінець ХІІІ століття, коли Хотин входив до складу Галицької Русі у ХІІ–ХІІІ ст.

     На той час, основною небезпекою для галицьких земель були татаро-монголи, війська, які мали на озброєнні каменеметальні пристрої (пороки). Це змушувало галицьких князів будувати оборонні укріплення, здатні витримувати удари новітньої зброї, саме тоді на заміну дерев’яним прийшли кам’яні укріплення. Отож, можна припустити, що перші кам’яні укріплення Хотинської фортеці були споруджені в другій половині ХІІІ ст., під час підготовки Галицько-Волинського князівства до боротьби з Золотою Ордою.

      Був це у ХІІІ ст. повноцінний замок, чи це була окрема башта, на зразок веж волинського типу: до нашого часу збереглися лише дві кам’яні вежі – в білоруському місті Кам’янці і польському селі Стовп’є на Холмщині - достеменно невідомо. Мала ця споруда один міст або декілька, чи взагалі не мала – залишається лише здогадуватись, адже пізніші перебудови змінили геть усе.

   У продовженні можна говорити про мости Хотинського замку тільки пізнішого часу.

   

    Перше відоме іконографічне джерело, на якому зображено міст біля Хотинського замку – це гравюра італійця Джакомо Лауро (1583–1650) «Bellym inter Polonym et Tyrcam anno domini MDCXXI / Війна Польщі проти Туреччини року 1621» датована 1624 роком. На ній зображення мосту дуже загальне, без деталей, але завдяки йому ми бачимо загальну схему розташування замкового мосту в першій половині ХVІІ ст. Він перекинутий через сухий рів, який був з південного боку замку. «Зазвичай перед воротами знаходився рів. До XIII століття через нього було перекинуто дерев’яний міст, безперечно зйомний, який забирали, коли ворог наближався» – зазначив у своїй праці з історії архітектури відомий француз Огюст Шуазі.

   

   Міст на гравюрі зображений з боку річки Дністер та веде до воріт влаштованих у східному оборонному мурі замку: «Зазвичай ворота розміщувались між двома баштами» пояснює Шуазі. Саме це ми бачимо на зображенні Хотинського замку в першій чверті XVІІ ст. Якою була конструкція мосту зображеного на гравюрі Лауро — визначити неможливо.

   Для цього скористаємося іншими іконографічними джерелами. Одним з них є відоме полотно голландця Яна ван Густенбурга (1647–1733) «Die Schlacht von Chocim 1621 / Битва під Хотином 1621 року». На картині ми бачимо вже більш детальне зображення замкового мосту. Міст, що перекинутий через рів, швидше за все, був влаштований на кам’яних опорах, як і в інших замках. Кам’яних опор, на той час, ймовірно, було п’ять чи шість. Їхні залишки можна бачити і в наш час. Один проліт цього мосту був підйомним. «Підйомні мости з’являються в XIII ст., а тип такого мосту встановлюється в XIV ст.» пише Огюст Шуазі. Самий міст, швидше за все, був дерев’яним та в втричі нижчим від замкових мурів. Зображення Хотинського замку з мостом на полотні Гуттенберга ще раз підтверджує, що вхід у замок, на той час, був влаштований у південній частині східного оборонного муру, між Південно-східною та Східною баштами замку.

  Цікавими джерелами ХVІІ століття, на яких є зображення замкового мосту, є два мідерити голландця Ромейна де Хооге (1645-1708) на основі малюнка Францішека Граати-молодшого «Genuina delineatio intraualloruin Arcis Chotimensis [...]» (Справжнє зображення Хотинського замку …)  та «Plan exact des fortifications du Château de Choczim sur le Niester: avec le forts et retranchements de l'Armée des Turcs, défaite en 1673 par Jean Sobieski, Général en Chef des Polonois, ensuite Roi de Pologne, sous le nom de Jean III / Точний план укріплень замку Хотин на Дністрі з фортами та ретраншементами турецької армії, переможеної 1673 р. Яном Собеським, польським генерал-аншефом, згодом королем Польщі, під ім’ям Ян III». На них чітко зображено п’ять кам’яних опор мосту, на яких влаштовано, швидше за все, дерев’яний міст з поручнями. Як і на картині Яна ван Густенбурга, так і на мідеритах Ромейна де Хооге одна з частин мосту зображена піднятою.

 

   Відомо, що в замках застосовувалися різні типи підйомних мостів. Для приведення в рух підйомного мосту служать пристрої, як на самих воротах, так і з їх внутрішньої сторони. Міст підійматися вручну, за допомогою канатів або ланцюгів, що проходять через блоки в отворах стіни. Для полегшення роботи можуть застосовуватися противаги. Інший спосіб підйому моста – це важіль. Ця конструкція полегшує швидкий підйом мосту. І, нарешті, пластина мосту може бути влаштована за принципом коромисла. Зовнішня частина пластини, повертаючись навколо осі біля основи воріт, закриває прохід, а внутрішня, на якій вже можливо знаходяться нападники, йде вниз в так звану «вовчу яму», невидиму, поки міст опущений. Такий міст називають «опрокидывающимся (Kippbrücke) или качающимся (Wippbrücke)».

     Та в Хотинському замку, як на картині Яна Ван Густенбурга, так і на мідеритах Ромейна де Хооге зображено рухливий відрізок мосту не останній, який при підйомі закриває ворота, а передостанній.

    Ще одним іконографічним джерелом, на якому зображено міст біля Хотинського замку, є картина Андреаса Стеха та Фердінанда ван Кесселя «Dextera Domini Percussit Inimicum / Правиця Господня трощить ворога / Ян ІІІ під Хотином», яка була намальована, швидше за все, на основі мідеритів Ромейна де Хооге у 1674-1679 роках. На ній зображено рухливу частину мосту замку з підйомним механізмом. Його конструкція зовсім відрізняється від конструкції підйомного механізму, зображеного на мідеритах, проте більш схожа на конструкцію, зображену на картині Яна Ван Густенбурга.

    Опис подібної конструкції підйомного мосту є у книзі відомого англійського науковця Еварта Окшотта «Лицар і його замок. Середньовічні фортеці і облогові споруди». За його словами це: «… відкритий підйомний міст, як, наприклад, міст барбакана в замку Арк. Міст прикріплений ланцюгом до двох потужних горизонтальних брусів, кожен з яких шарнірами з’єднаний з верхівками вертикально вкопаних в землю стовпів. Ланцюги, прикріплені до країв мосту, іншими своїми кінцями кріпилися до зовнішніх кінців горизонтальних брусів, до протилежних їх кінців були прикріплені вантажі, які урівноважували вагу мосту. Ці задні кінці навантажених горизонтальних брусів ланцюгами з’єднувалися з лебідками. Оскільки навантаження врівноважували вага мосту, підняти його легко могли двоє людей.» Як ми бачимо, дана конструкція підйомного мосту використана в барбакані, де вертикальні потужні стовпи зариті в землю, а в нашому випадку вертикальні стовпи зображені прямо на мості, до того ж на картині Андреаса Стеха та Фердінанда ван Кесселя зображено лише чотири кам’яні опори, а не п’ять, як на інших зображеннях.

   Відомо, що Хотинський замок наприкінці XVII ст. зазнав значного руйнування. Особливо була пошкоджена його південна частина, де і знаходився замковий міст, тому, ймовірно, що тоді він також зазнав значних пошкоджень. Тому залишається лише здогадуватись, який він мав вигляд у XV–XVII століттях та яким був замковий міст у ті часи.

    Можливо, Хотинський замок до його руйнування наприкінці XVII ст. виглядав так, як він виглядає на реконструкції румунського художника Р. Олтяну.

 

завідувач науково-дослідного відділу

 

Віктор Сандуляк