державний ІСТОРИКО-архітектурний заповідник
« назад до переліку

ВЕЛИЧНЕ СТОЛІТТЯ: КАВА ПО-ХОТИНСЬКІ
 

 

 

Кава повинна бути чорною, як пекло,
сильною як смерть і солодкою як любов
(турецька приказка)

 

 

   Безсумнівно сьогодні кава один з найпопулярніших напоїв на планеті. А почалася історія кавоваріння, як усі геніальні винаходи, випадково в ІХ ст. Про те зараз вже ніхто й не скаже де була приготована перша філіжанка кави. Та насправді цікаво не хто перший приготував каву, а як це було саме в Хотині.
     Культура вживання кави поширювалися з території Османської імперії. Якщо вірити легендам то в Хотині з кавою познайомились у 1476 році, коли османські війська Мехмеда ІІ взяли в облогу Хотинську фортецю.
   Та з впевненістю стверджувати про існування традицій кавоваріння в Хотині можна лише з входженням краю до Османської імперії. Отож на початку XVIII століття османи в Хотині не лише побудували бастіонну фортецю, проклали водогін, збудували мечеті, хамами та чешме, вимостили каменем дороги, а й навчили хотинчан пити запашний і бадьорий напій. Про це свідчать і письмові, і археологічні джерела.
    Отож, в ті часи, Хотин був відомий своїми крамницями, де можна було придбати різноманітні товари, які були дефіцитними для прикордонної шляхти Речі Посполитої. Поляки їздили на «закупи» до Хотина)))). З листа 1729 р. дізнаємось, що прикордонний суддя з Кам’янця Ян Свірскі просить особистого секретаря Колчака-паші придбати для нього зелену каву, мило, чубуки та табак.
    Також є згадка і про хотинську кав’ярню. У дефтері від 1793 року, що стосувався відновлення пошкоджених споруд, згадується ремонт однієї кав’ярні в самій фортеці: «Bir adet kahve odası».
    Турецька кава це цілий ритуал: напій готувався у мідній джезві (турці), подавався у спеціальних маленьких чашах, які називаються kahve finjanı (філіжанка). До кави зазвичай подавали традиційні солодощі халву, лукум, мед або фініки.
   На користь широкого вживання кави у Хотині говорять і археологічні знахідки. Під час розкопок часто зустрічаються фрагменти турецьких кавових піал, є навіть декілька гарно збережених. Іноді трапляються навіть фрагменти китайських порцелянових піал стилю Батавія та Імарі. То ж певно хотинські паші пили каву з тонкостінного порцелянового посуду привезеного аж з Китаю.
   Отож Величне століття Хотина має ще багато цікавих сторінок. Далі обов’язково буде))) Пийте запашну каву і читайте наші дописи.