Продовжуємо нашу серію дописів про османський період історії Хотинської фортеці. Важливим моментом для розуміння цього періоду є знайомство з мусульманською культурою, яка у XVIII ст. поширювалася і на територію Хотинщини.
То ж сьогодні ми з вами зазирнемо у світ мусульманських традицій, і привідкриємо завісу мусульманського ритуального омовіння.
У Корані чітко сказано, що Аллах любить тих хто кається і тих, хто очищається. Тобто для мусульман однаково важлива як духовна, так і фізична чистота, яку вони називають «ритуальною чистотою».
В стані нечистоти правовірний мусульманин не має права:
• читати та торкатися Священного Корану;
• виконувати намаз;
• відвідувати мечеть;
• здійснювати обхід навколо Кааби (головна святиня мусульман)
Тобто, це якби ми з вами не могли читати Біблію, помолитися, чи піти до церкви не помивши як мінімум обличчя, руки та ноги. У нас звісно є освячення водою і хрещення, але це зовсім різні речі, адже є чіткі правила і вимоги яких ОБОВ'ЯЗКОВО потрібно дотриматись при омовінні
У мусульман є два види омовіння: повне омовіння всього тіла – «гусль» (гусуль), і мале омовіння – «вуду» (чи вузу). Повне здійснюють у хамамі (тобто у бані), а от мале зазвичай здійснюють за допомогою відомих нам фонтанчиків-чешме.
Насправді чешме ідеальне місце для малого омовіння, адже вода чиста, проточна, ні з чим не змішана.Чистота води має надзвичайно важливе значення, адже, якщо вона погана, то й омовіння не зарахують. Наприклад, якщо у вас немає проточної води, а з відра пила тварина то вода вважається брудною. Якщо водою вже здійснив омовіння хтось до вас — вона не підходить. А якщо у воду потрапила якась нечистота, кров наприклад — можете шукати іншу. І знову ж таки, для омовіння підходить ТІЛЬКИ вода. Не сік, не чай чи кава, а ВОДА. Хоча є випадки Коли дозволяють омитись піском