Історичні назви:

Бендерська, Стамбульська, Константинопольська.

План Хотинської фортеці 1769 року вперше дає нам чітке зображення Бендерської брами. Брама зображена, як прямокутна в плані споруда з центральним осьовим проїздом та двома глибокими нішами з обох сторін.

Аксометричне зображення Бендерської брами на проспекті 1739 року має вигляд прямокутної споруди баштового типу,  яка перекрита скатним дахом з бійницями над проїздом, проріз воріт перекритий пологою аркою.

На центральному фасаді брами у 1718-1721 рр. за наказом першого сераскера (головнокомандувача) Хотина Абді паші, секретар арсеналу фортеці Ібрагім Хамді-ефенді висік позолочену хронограму. Як виглядав фасад брами дозволяє уявити малюнок 1820-х років. 

Внутрішній простір проїзду та фасад брами були прикрашені різноманітними символами. Серед них можна виокремити: слона з паланкіном, «меч пророка Алі» – Зульфікар, бунчук зі стрілою, кальян, колесо, розетка, гребінь, мінарет, туги різноманітних видів, якір, тигрів серця, різноманітні геометричні фігури (концентричні кола, квадрати, трикутники), квіти, кипарис, глечик, змії, птахи, риби, арабські літери та цифри тощо. Ці символи як правило позначали окремі підрозділи яничар, що несли службу у фортеці.

Сьогодні вцілілили лише символи глечику-кумгану, ритуальні подвійні мечі – зульфікари та деякі османські цифри.

Історичні назви:

Башта над потоком,  Башта через яку тече вода.

Башта над потоком була збудована турками разом з іншими спорудами зовнішнього кільця оборони в 1713-1718 роках нової фортеці і швидше за все, була призначена для оборони мосту біля Ясської брами.

Зображення Башти над потоком вперше зустрічається на рукописних планах датованих 1769 роком. Башта була змурована з каменю, мала два бойові яруси та, в нижній частині, кам’яну арку  через яку протікав потік.

В 1812 році зі східного боку біля Башти над потоком був збудований  міст.

Починаючи з кінця ХІХ ст. Башта над потоком почала руйнуватися. В такому стані знаходиться і в наш час.

Історичні назви:

Темішварська, Яська, Яничарська, Ізмаїльська.

Побудована у 1713-1718 рр. як  частина укріплень Нової бастіонної фортеці.  Споруда збереглася у вигляді двохярусного об’єму, з  проїздом у першому ярусі та бойовим майданчиком на другому. Другий ярус  по контуру був захищений стіною-парапетом з бійницями. Перекрита шатровим чотирисхилим дахом з ґонтовим покриттям.

Брама мала підйомний міст, який в час небезпеки закривали прорізи в’їзних воріт з західної сторони. З зовнішньої сторони перед брамою знаходився рів.

Внутрішній простір брами був прикрашений символами яничарських орт. Зберігся один з таких символів - дві змії, що позначав 38 орту бьолюу  яничарського корпусу.

Західний та східний  фасади містили різноманітну османську символіку, яка на жаль не збереглась. Західний фасад над проїздом містив напис арабським шрифтом талік  датований 1125 р. (1718 р.)

Після 1856 року брама була зруйнована, і в такому стані залишалась до 1981 року.  У 1990 – 2000 рр. реставрована.

Історичні назви:

Руська, Русськие ворота.

Відомо, що ще в березні 1812 року генерал Гартінг І.М. отримав завдання укріпити Хотинську фортецю – найпівнічнішу фортецю Пруто-Дністровського межиріччя, що знаходилася поблизу австрійського кордону Буковини.

Сюди відправили з Молдавського князівства 2 000 робочих людей і 150 вантажних підвод, забезпечили людей сокирами, лопатами, заступами і сапами. Також було дозволено використовувати солдатів гарнізону, яких виділив комендант Хотинської фортеці.

Для підсилення Хотинської фортеці перед нею збудували два додаткові оборонні укріплення – верки, і  для того щоб з території фортеці можна було швидко дістатися нового оборонного укріплення між V та VI бастіонами довелося пробивати додатковий хід який і став Руською брамою.

Починаючи з плану 1834 року можна помітити, що ворота вже зображені не як прохід в оборонній стіні, а з перекриттям. 

Дізнатися детальніше про вигляд і спорудження Руської брами вдалося завдяки археологічним розкопкам у 2017 році. За результатами досліджень було розкрито кам’яні мурування брами із прямокутних тесаних блоків каменю жовто-сірого кольору на вапняковому розчині  на висоту до 15 рядів кладки. Блоки верхніх двох вцілілих рядів мають незначний кут нахилу всередину, що свідчить про склепінчасте перекриття в’їзду брами.

Коли була зруйнована Руська брама точно сказати складно. Згідно  графіті на стінах брами, найпізініші з яких датують орієнтовно 1941-1944 рр., та археологічних знахідок патронів і гільз – вона існувала під час Першої та Другої світових воєн. Ці дані, а також розповіді місцевих жителів про руйнування брами артилерійським вогнем  дозволяють зробити припущення що її було зруйновано під час Другої світової війни.

Історичні назви:

Кам’янецька,  Водяна, Жванецька, Бразька, Дністровська.

Подільська брама, являється частиною укріплень нової бастіонної фортеці, була побудована 1713-1718 рр.

Брама була 2-х ярусною, перший ярус використовувався для проїзду, другий ярус – бойовий. В османський період у брамі розташовувався вхід у мінну галерею, яка вела у бік річки.

У XVIII ст. перед брамою існував ще бастіон Водяних воріт, що сьогодні затоплений водами  водосховища.

Цікавим є те, що з північної сторони Подільської брами збереглось графіті бунчука. Бунчук – символ влади, мав вигляд держака, увінчаного голівкою, з-під якої звисали косиці кінського волосся різного кольору. Також на фасадах подекуди можна побачити  рельєфні зображення з рослинними, геометричними  та геральдичними елементами.

У ХІХ - п.п.ХХ ст. брама зазнала руйнувань, як і інші об'єкти Хотинської фортеці. У наш час тут здійснюються протиаварійні та консерваційні заходи.

Історичні назви:

Потайна, Пашинська, Ворота Анадольськіє.

Побудована у 1713-1718 рр., ця брама слугувала для таємного потрапляння османських чиновників на територію Хотинської фортеці. За своїми розмірами є найменшою з усіх брам Нової фортеці. Тому, невипадково в османських джерелах до неї застосовувався термін «kapisi», тобто «двері/прохід», у той час як до інших брам фортеці – «kapu»/ворота. 

Ліворуч (від Дністра) Кам’нецька брама була укріплена огороджувальною стіною з зубцями – «перде дувар». У фортифікаційному плані Потайна брама є проходом під північно-східним напівбастіоном.

В османський період, згідно іконографічних джерел вихід з брами (кам’яні сходи) вів у контрескарповий рів. Над брамою розташовувались артилерійські позиції, що облаштовувались дерев’яними настилами та габіонами.

У брамі також розташовувався вхід у мінну галерею, яка призначалась для підриву самої брами у випадку її захоплення або здачі фортеці ворогу.

Згідно повідомлень османського чиновника Ібрагіма Хамді-ефенді фасад брами, у XVIII столітті, був прикрашений хронограмою, яка вирізьблена шрифтом талік. Подібні хронограми на брамах фортеці фіксували історичні події. На жаль хронограма не зберіглася.

У 1822 р. відбулась перебудова Кам’янецької брами. З’являється міст який з’єднував браму з контрескарповою стіною.

З втратою військового статусу у 1856 р. Хотинська фортеця поступово занепадає, а разом з нею руйнується і брама. Внаслідок зсуву ґрунту у ХХ ст. частина брами була зруйнована.

Сьогодні Кам’янецька брама поступово реставрується і набуває свого первісного вигляду.