На початку XVIII столітті Хотинщина входить до складу Османської імперії. З метою посилення нового кордону, за наказом султана Ахмеда ІІІ, за проектами французьких інженерів, починається зведення Нової фортеці бастіонного типу. В середині фортеці розбудовується військо-адміністративна та цивільна інфраструктура. Згідно писемних та іконографічних джерел, у фортеці, в різні періоди було від 5 до 7 казарм для яничар, артилерійські арсенали, майстерні з ремонту та виготовлення зброї, 3 мечеті, дві лазні, зерносховища, млин, мусульманський суд та медресе, кладовище знаті, адміністративні споруди (палац паші, скарбниця) тощо. Фактичне панування османів тривало з 1713 по 1812 рр. Сьогодні, нажаль, на території фортеці від османських пам’яток залишились лише руїни мечеті валіде-султан (матері султана Ахмеда ІІІ). Разом з тим, відповідно до османської традиції будівлі оздоблювались епіграфічними написами, що виготовлялись у вигляді плит та розміщувались на фасадах. Подібна епіграфіка, у вигляді хронограм, також розміщувалась на фасадах в’їзних брам Хотинської фортеці. Науковцям відомо, про їх розміщення на Стамбульській (Бендерській), Тімішоарській (Яській) та (Потайній) брамах. Сьогодні ці написи втрачені. Крім того, в’їзні брами оздоблювались графіті, які символізували підрозділи яничарів, що несли гарнізонну службу. Завдяки, яким можна, ідентифікувати окремі яничарські орти.