Унікальною археологічною знахідкою на території Хотинської фортеці є частина кам’яної плити із написами арабськими літерами. Завдяки зробленому науковцями перекладу цього тексту стало відомо, що дана знахідка – це фрагмент надгробного каменю. 

Під час археологічних досліджень Руської брами ХІХ ст. на території Хотинської фортеці в 2017 році було виявлено багато скляних виробів. Серед знахідок особливої уваги заслуговують декілька фрагментів пляшок з надписами, які за попереднім припущенням, швидше за все, мають відношення до історії пивоваріння в місті Хотині.

Під час археологічних досліджень 2011 року у південній частині двору Хотинського замку було виявлено 48 свинцевих пломб. Ця колекція є найчисельнішою серед подібних артефактів та досі не вивчалася. Дане дослідження дозволить зробити перші спроби систематизації знахідок цієї категорії. Метою даного дослідження є аналіз колекції пломб знайдених на території Хотинського замку.

Попри роки досліджень, питання будівництва та архітектури Хотинського замку в період його приналежності до Молдавського князівства (орієнтовно середина XIV – початок XVIII ст.) залишається відкритим. Науковці більше приділяють уваги вивченню історичних подій, які відбувалися під замковими стінами, аніж дослідженню його зовнішнього вигляду. Дізнатися більше можна за допомогою іконографічних джерел, однак, на сьогодні нам не відомі зображення замку що датуються ХV-XVI ст. Наявними є джерела ХVІІ століття, зокрема це мідерити, офорти, аквафорти, полотна, плани, проаналізувавши які можна уявити архітектурні особливості Хотинського замку.

Що ми знаємо про тарілку з якої їмо смачні страви кожного дня, про її історію виникнення? Майже нічого.

Тарілка – сучасний та звичайний для людей предмет, один з видів столового посуду, з якого вживають першу і другу страви, з третьої страви – лише десерти. Найпростіші тарілки зазвичай круглої форми. Вони мають різну глибину, що залежить від її призначення: глибокі – переважно призначені для першої страви, рідше третьої страви; малої глибини – для другої і третьої страви. Маленькі пласкі тарілки часто використовуються для підставки під чашку, щоб зберегти стіл сухим, їх часто називають «блюдцями» або «блюдечками».

Є два способи оборони землі: посполитим рушенням та податками.

Обидва мені не подобаються.

Votum szlachcica pisane na seymiki y

seym rokv Pańskiego 1606. – B. m. dr. – 1606.

Наш край Хотинщина унікальна культурним розмаїттям. Впродовж століть на нашій землі окрім корінного етносу – українців, проживали представники багатьох народів: молдавани, євреї, поляки, турки, вірмени тощо. Але для читачів цікаво буде дізнатись, що триста років тому в околицях Хотина жили представники тюркського етносу – липки (литовські татари). Хто вони такі? Звідки прийшли і куди поділись? І що залишили нам у спадок?

    Землі Хотинщини були місцем конфліктів і протистоянь протягом багатьох століть. Основним театром бойових дій, відповідно, була фортеця та  території навколо неї. Звісно ж, для захисту від ворога фортеця мала власну артилерію. Про те, якою ж була фортечна артилерія, під час яких конфліктів її застосовували, скільки одиниць нараховувала та де зберігались   боєприпаси –  піде мова у даній статті.

     З початком ери порохової артилерії облогові метальні машини зникають як засіб штурму укріплень. Починається майже безперервне змагання між артилерійським та фортифікаційним мистецтвом. Замкові укріплення стінно-баштового типу змінюються на фортифікації нового типу – розлогі земляні або кам’яно-земляні укріплення.

    Уже у кінці XVI століття укріплення Хотинського замку остаточно втратили змогу ефективно протистояти облоговим гарматам. Однак геополітичне розташування міста: розміщення його на перехрестя інтересів Речі Посполитої, Оттоманської Порти, а згодом і Російської імперії та монархії Габсбургів, визначило долю його фортифікацій на декілька століть.

     На початку XVIII століття перед Османською імперією постала нагальна потреба захисту північно-західного кордону. З цією метою, з 1713 по 1718 рр. османи навколо Хотинського замку зводять Нову бастіонну фортецю.

     Однак, бачення зі створення нового форпосту на берегах р. Дністра, в османів, визрівало ймовірно раніше. На таку думку наштовхує віднайдений українським істориком Юрієм Мициком документ, на який особливої уваги дослідники історії Хотинської фортеці не звертали уваги. Документ складений польською мовою. В ньому йдеться про повідомлення (новину) з Волощини.