державний ІСТОРИКО-архітектурний заповідник

ЗНАХІДКИ ПОРЦЕЛЯНОВОГО ПОСУДУ У ХОТИНСЬКІЙ ФОРТЕЦІ

ЗНАХІДКИ ПОРЦЕЛЯНОВОГО ПОСУДУ У ХОТИНСЬКІЙ ФОРТЕЦІ

   Під час археологічних досліджень на території Хотинської фортеці було виявлено значну кількість різноманітних знахідок. Найбільш численну групу становить кераміка. Знайдені керамічні вироби мають доволі широкий хронологічний та етнокультурний діапазон, різноманітне функціональне призначення. Основну частину керамічного комплексу складає побутова кераміка представлена посудом, яка репрезентує мало вивчений аспект історії фортеці. 

Детальніше

ПЕРШІ ОБОРОННІ СПОРУДИ ХОТИНСЬКОЇ ФОРТЕЦІ

ПЕРШІ ОБОРОННІ СПОРУДИ ХОТИНСЬКОЇ ФОРТЕЦІ

   У VIII–X ст. на території між Верхнім Прутом та Середнім Дністром жили тиверці, на схід від них уличі, а на півночі та північному заході – хорвати. На той період, у порівнянні з попереднім, значно збільшилася кількість їхніх поселень внаслідок демографічного приросту та покращення рівня життя. Тоді спостерігалося підвищення врожайності завдяки впровадженню двопільної системи землеробства та використанню досконаліших знарядь для обробітку землі, зокрема місцеві слов’яни почали використовувати рало плужного типу, продуктивнішим також стало й скотарство.
    З VIII ст. слов’янські племена починають будувати дерев’яні укріплення. Відомий буковинський археолог Борис Онисимович Тимощук поділив поселення того часу на основні типи: городища-общинні центри, городища-князівські фортеці, городища-сторожові фортеці, городища-феодальні замки, городища-дитинці та городища-посади.

Детальніше

ДАВНЬОРУСЬКИЙ ХОТИН У ДОСЛІДЖЕННЯХ Б.О. ТИМОЩУКА

ДАВНЬОРУСЬКИЙ ХОТИН У ДОСЛІДЖЕННЯХ Б.О. ТИМОЩУКА

   Бориса Онисимовича Тимощука поправу вважають одним з видатних українських істориків, археологів, краєзнавців другої половини ХХ ст. Саме з його діяльністю почався період фахового дослідження Хотинської фортеці  у повоєнні роки.  Борис Онисимович Тимощук  став першим науковцем, який розпочав археологічні дослідження Хотинської фортеці.

Детальніше

МОСТИ ХОТИНСЬКОГО ЗАМКУ В ХІІІ–ХVІІ СТОЛІТТЯХ

МОСТИ ХОТИНСЬКОГО ЗАМКУ В ХІІІ–ХVІІ СТОЛІТТЯХ

     Важливою складовою Хотинського замку, як і  більшості інших середньовічних замків, в різні періоди його існування, була наявність одного або декілька мостів.

Детальніше

МЕЧЕТЬ ВАЛІДЕ-СУЛТАН У ХОТИНСЬКІЙ ФОРТЕЦІ

МЕЧЕТЬ ВАЛІДЕ-СУЛТАН У ХОТИНСЬКІЙ ФОРТЕЦІ

   Серед джерел, що стосуються історії Хотинської фортеці важливе місце займають записи, що належать перу турецького чиновника Ібрагіма Хамді-ефенді, який в першій половині XVIII ст.,  обіймав посаду секретаря арсеналу і фінансової канцелярії в Хотинській фортеці.

Детальніше

КОЛЕКЦІЯ ПІЧНИХ КАХЛІВ XVII - XVIII СТОЛІТТЯ

КОЛЕКЦІЯ ПІЧНИХ КАХЛІВ XVII - XVIII СТОЛІТТЯ

     Дослідження історії Хотинської фортеці ґрунтуються  на широкому спектрі писемних джерел, та доволі великій колекції археологічних старожитностей. В останні роки накопичено значну кількість археологічного матеріалу, який дозволяє проілюструвати минуле краю різних історичних епох. Серед отриманих чисельних  археологічних матеріалів одну зі значних категорій інвентарю представляє колекція кахлів різноманітних типів, які датуються  в межах XVIІ – XVIIІ ст.

Детальніше

ВОДОПОСТАЧАННЯ ТА ВОДОВІДВЕДЕННЯ У ХОТИНСЬКОЇ ФОРТЕЦІ ЗА АРХЕОЛОГІЧНИМИ МАТЕРІАЛАМИ

ВОДОПОСТАЧАННЯ ТА ВОДОВІДВЕДЕННЯ  У ХОТИНСЬКОЇ ФОРТЕЦІ ЗА АРХЕОЛОГІЧНИМИ МАТЕРІАЛАМИ

   Щороку на території ДІАЗ «Хотинська фортеця» проводяться археологічні дослідження завдяки яким ми все більше і більше дізнаємося про історію цього неймовірного місця. Серед різноманітних знахідок привертають увагу великі глиняні та кам’яні водовідвідні труби. З якою метою на території Замку та Нової фортеці проклали цілу мережу таких труб та де вони проходили ми дізнаємось завдяки цій статті.

Детальніше