Попри роки досліджень, питання будівництва та архітектури Хотинського замку в період його приналежності до Молдавського князівства (орієнтовно середина XIV – початок XVIII ст.) залишається відкритим. Науковці більше приділяють уваги вивченню історичних подій, які відбувалися під замковими стінами, аніж дослідженню його зовнішнього вигляду. Дізнатися більше можна за допомогою іконографічних джерел, однак, на сьогодні нам не відомі зображення замку що датуються ХV-XVI ст. Наявними є джерела ХVІІ століття, зокрема це мідерити, офорти, аквафорти, полотна, плани, проаналізувавши які можна уявити архітектурні особливості Хотинського замку.

Розпочнемо із мідериту Джакомо Лауро «Війна Польщі проти Туреччини 1621 р.», створений у 1624 році (рис. 1). На даній роботі гравер зображує вирішальну битву під Хотином 1621 року, що відбулась в ході війни Речі Посполитої з Османською імперією 1620-1621 роках. На гравюрі можна побачити: польсько-литовські та козацькі укріплення, табір османів, ставку султана Османа ІІ, артилерійські позиції, мости, укріплення на лівому березі Дністра, замок і церкву на захід від нього на правому березі річки, навіть слонів, верблюдів та волів, які тягнуть гармату. На жаль, зображення замку дуже схематичне: це споруда у плані наближена до квадрату, з чотирма круглими баштами по кутах та входом влаштованим у східному мурі (з боку річки), до якого веде, перекинутий через рів, міст [3, с. 7]. Автор мідериту не був на місці зображеної події, але намагався передати найбільш вагомі деталі самої битви. Ймовірно, він користувався свідченнями очевидців, шляхти, яка брала участь у боях під Хотином, можливо і самого королевича Владислава Вази [7, с. 51].

Ще одним іконографічним джерелом, на якому зображено події Хотинської війни, є полотно Пітера Снаєрса, яке довгий час вважали зображенням облоги Відня 1539 року султаном Сулейманом, а насправді виявилось зображенням битви під Хотином 1621 року (рис. 2). Швидше за все, картина була написана на основі гравюри Джакомо Лауро, що підтверджується порівнянням та розміщенням ключових об’єктів: Хотинського замку, мостів, укріплень, артилерійських батарей тощо. Зображення замку на полотні, майже, повністю повторює зображення на мідериті Джакомо Лауро, різниця лише у тому, що на полотні Пітера Снаєрса вхід у замок знаходиться у південній стіні [7, c. 55].

Наступними були дослідженні роботи, присвячені битві 1673 року, яка відбулась у ході Польсько-турецької війни 1672-1676 років. Це два мідерити Ромейна де Хооге. Один має назву «Точний план укріплень замку Хотин на Дністрі: з фортами  та ретраншементами турецької армії, переможених 1673 р. Яном Собеським, польським генерал-аншефом, згодом королем Польщі, під ім’ям Ян III» [4, с. 18] (рис. 3). На цій гравюрі замок, який позначений числом 17 «Chateau de Choczim» (Замок Хотин) зображений з двома круглими в плані (Південно-західна та Південно-східна, які перекриті шатровими дахами) та двома квадратними в плані (Південна перекрита чотирисхилим дахом, Східна без перекриття) баштами. На цьому офорті видно, що західний та східний оборонні мури завершені зубцями, а південний – ні.  Вхід до замку влаштований в східному мурі зі сторони Дністра, між Південно-східною та Східною баштами (як на мідериті Джакомо Лауро). До нього веде міст на п’ятьох опорах у вигляді літери «Г», одна частина якого зображено підйомною. Також, на даному офорті є зображення забудови всередині замку, це двосхилі дахи будинків та купол церкви з хрестом і півмісяцем над одним із ним. Навколо замку, також, зображено яр, який оточує його з північно-західного боку та місце переправи через річку Дністер на схід від нього. В експлікації до цього твору зазначено, що замок розташований на важкодоступній скелі.

Інший, мідерит створено на основі малюнка Францішека Граати-молодшого, особистого секретаря Яна Собеського, який був присутній на полі битви та бачив замок на власні очі [4, с. 17, 18] (рис. 4) Цей майже ідентичний до першого.

Послуговуючись іконографічними джерелами, в 2011 році були здійсненні археологічні дослідження. Археологам вдалося віднайти рештки, майже, повністю зруйнованої Південно-східної башти і частини південного муру, що примикала до неї (знаходяться на території південно-східної частини Прибрамного двору замку). Від башти залишилося лиш, близько половини периметру фундаменту, що зберігся на висоту до 1 м над сучасною поверхнею. Ці рештки, на даний час,  законсервовані.

Виявленні об’єкти та археологічний матеріал, що їх супроводжував підтвердив те, що версія про підрив замку польськими військами гетьмана Яна Тарновського в 1538 році [5, с. 15-17] є сумнівною. Так, завдяки науковим дослідженням вдалося встановити, що в останній чверті XVII ст. уряд Османської імперії у 1675 році видав наказ господарю Молдавії про знесення замків у Нямці, Сучаві та Хотині. Що стосується Хотинського замку, то молдавська влада виконала наказ не вельми ретельно, тому, що було зруйновано лише південний мур з двома баштами та деякі ділянки західного і східного мурів. Цього, мабуть було достатньо для того, щоб перестати використовувати замок для військових потреб. Швидше за все, в такому стані він перебував до 1713 року, адже завдяки дослідженням встановлено, що ймовірно саме тоді розпочалася його перебудова для потреб турецького гарнізону [1]. Зокрема, османи замурували проломи у західному та східному мурах, відбудували Південно-західну башту та, в черговий раз, збільшили територію замку змурувавши новий південний оборонний мур з в’їзною баштою посередині.

Подібний малюнок із зображенням поля битви та замку, створений у 1683-1687 роках, можна зустріти і в роботі невідомого автора«Детальний малюнок внутрішніх мурів цитаделі Хотина та оборонних мурів на річці Тіра (Дністер) під час атаки на турецьку армію». Ймовірніше, його малюнок створено на основі офорту Ромейна де Хооге [4, с. 19; 2] (рис. 5).

На особливу увагу заслуговує зображення Хотинського замку на полотні Андреаса Стеха та Фердінанда ван Кесселя «Правиця Господня трощить ворога». Дана робота створена у 1674-1679 роках, швидше за все, теж на основі мідериту Ромейна де Хооге. Тільки на цій картині автор зобразив Східну башту замку з перекриттям [4, с. 21] (рис. 6).

Варто згадати ще одне кольорове полотно – твір Яна ван Густенберга «Битва під Хотином 1673 р». [4, с. 9] (рис. 7). На ньому зображення Хотинського замку має вигляд потужного оборонного укріплення з високими баштами та мурами. Південно-західна та Південно-східна башти розташовані по кутах (круглі в плані) та вищі від мурів, вони мають шатрові дахи та машикулі. Південна башта (квадратна в плані), зображена з чотирисхилим дахом, нижча за сусідні кутові та розташована між ними.

На наступних іконографічних матеріалах замок, на відміну від попередніх, зображено з іншого ракурсу, а саме, з західної сторони.

В 1674 році німецький гравер Йоган Бенсхаймер створив аквафорту «Опис перемоги польсько-литовських військ, під Хотином над турками, що сталась 11 листопада 1673 р.» [4, с. 13] (рис. 8). Вона схожа на іншу аквафорту невідомого автора, що булла створена в 1673 році «Знаменита польська перемога над турками при Хотині 1673 р.» [4, с. 14] (рис. 9). Можливо, ця робота теж належить його руці. Хоча аквафорти дуже схожі, все ж таки варіант 1674 року більш детальний. На ньому Хотинський замок позначено літерою «D» і підписано в експлікації «Schloss Chocim», що означає «Замок Хотин». На обох роботах він зображений схематично: стіни з зубцями та вікнами-бійницями, вхід розташований в мурі з південного боку, поміж двома круглими баштами, до нього веде міст на двох опорах. Над однією з башт зображено піднятий прапор з півмісяцем, що свідчить про підпорядкування твердині османам. Відмінність полягає у тому, що на аквафорті 1673 року невідомого автора, замок має чотири круглі башти з навісними бійницями та одну квадратну (перекриту чотирисхилим дахом), а на аквафорті Йогана Бенцгаймера зображено п’ять круглих башт та квадратну шосту (теж з чотирисхилим дахом). Зображення Хотинського замку, на згаданих роботах, дуже умовне, і навряд відтворює його вигляд у XVII ст.

Також, слід зазначити роботи художників на яких зображення Хотинського замку взагалі дуже умовне. Наприклад, офорт Вавжинєца Кжчоновича «Експедиція Хотинська здійснена за участі єпископа Мартіні 1673 року. 11 листопада»[4, с. 10] (рис. 10), «Справжній план битви польської армії проти турків / Велика перемога під Хотином повідомлена від 11 листопада 1673 року» Франсуа Коліньйона [4, с. 15] (рис. 11), та полотно П’єра-Деніса Мартіна «Битва під Хотином у Молдові дана Королем Польщі 80000 туркам» [4, с. 22] (рис. 12).

Єдиним іконографічним джерелом XVII ст., на якому зображено план замку – це робота невідомого автора «Замок Хотин на дві милі від Кам’янця / від 1690 року, 7 березня» (рис. 13). Його знайшли в архівах Санкт-Петербургу (в збірках з планами Кам’янець-Подільського, Жванця та Хотина).

Походять ці плани з Несвізького замку (колекції князів Радзивілів) [3, с. 13]. На цьому плані видно замкові мури, башти (Західну, Північну та Східну) та внутрішню забудову, яка відповідає таким, збереженим на сьогодні, спорудам, як Замкова церква, Комендантський палац та Казарма. На плані зображена будівля біля західного муру та стіна, що ділила замок на два двори (північний та південний), які втрачені. На малюнку майже відсутнє зображення південного оборонного  муру з трьома баштами (Південно-західною, Південною та Південно-східною). З огляду на датування, це вигляд Хотинського замку після його руйнування наприкінці XVII ст.

Далі, аналізуючи зображення, вищезгаданого плану, а саме план церкви в замку, ми бачимо вівтарну апсиду, що розташована у товщі східного оборонного муру. Це дає підстави зробити припущення, що зображено другий поверх споруди. Саме тому, можливо, у південному дворі не має зображення  замкової криниці.

Розглянувши вищезазначені іконографічні джерела можна відзначити, що у своїх творах автори, здебільшого, зображували замок з боку річки Дністер. Основна увага вони приділяли групі споруд розташованих з південно-східного боку. З південного боку (з боку фронту) – це рів перед замком, через який перекинутий міст (ймовірно, з підйомною частиною), що частково зберігся. Цей міст вів до входу в замок, що був влаштований у східному (південному) мурі. Також, художники зображували південне прясло муру з Південною баштою розташованою по середині (квадратною в плані), по обидва боки від якої розташовувались дві круглі башти з машикулями (Південно-західна та Південно-східна). З боку Дністра є зображення Східної башти з оборонним муром. Східна та Північна башти зображувались переважно підпрямокутними  в плані, та завершувались зубцями. Вони не мали перекриття (за винятком роботи Фердінанда ван Кесселя, де Східна башта має дах та аквафорти Бенцгаймера, на якій Північна башта має перекриття у вигляді чотирисхилого даху). Також, практично на всіх роботах намальовано скелю, на якій розташовується замок та яр навколо нього.

Внутрішня забудова, згідно іконографічних джерел, представлена лише зображенням купола церкви та дахами будівель поряд. План 1690 року дає змогу отримати більше інформації, ніж художні зображення 1673-1687 років. На ньому зафіксовані, не лише споруди, які збереглися (Замкова церква, Комендантський палац, Казарма), але й ті, що зараз, майже, повністю втрачені (Будинок пиркалаба та споруди біля західної стіни).

Отож, саме завдяки вивченню зображення Хотинського замку на іконографічних джерелах XVII ст. та порівнюючи їх з результатами археологічних та архітектурних досліджень можна зробити певні висновки про його зовнішній вигляд. Зокрема, він, як і зараз, мав досить високі оборонні мури із зубцями, які частково збереглися. Башт було шість: Північна, Східна, Західна, Південна, Південно-західна та Південно-східна з яких, з деякими пізнішими перебудовами, збереглося чотири (Північна, Східна, Західна, Південно-західна). Що стосується Південно-східної башти, то залишки її фундаменту були знайдені під час археологічних досліджень в південно-східному куті Прибрамного двору, що відповідає зображенню на іконографічних джерелах. Будь-яка інформація, крім іконографії, про Південну башту, на даний час, – взагалі відсутня.

Таким чином, іконографія Хотинського замку доби молдавського панування представлена виключно джерелами XVII ст. Автори згаданих мідеритів, офортів, полотен безпосередньо не перебували у Хотині, під час військових конфліктів – Хотинської війни 1621 року та битви 1673 року. Вони, в переважній більшості, зображали замок зі слів очевидців та учасників. Крім того, основним сюжетом іконографії, для авторів, є перебіг батальних сцен та локації розташування військ тощо. Хотинський замок виступає допоміжним об’єктом, саме тому, на більшості робіт його зображення схематичні і часто відрізняються між собою. Винятками слугують роботи Ромейна де Хооге, Андреаса Стеха і Фердінанда ван Кесселя та Яна ван Густенберга. Саме вони найкраще відтворюють архітектурні особливості Хотинського замку XVII століття.

Список використаної літератури:

1. AGAD. sign. 1/3/0/32/64 teczka 14, nr 547. Kopia listu Kietczewskiego do A. Sieniawskiego.;
2. PORTRETY I SCENY HISTORYCZNE. UBIORY. URL: https://docplayer.pl/6313267-Grafika-portrety-i-sceny-historyczne-ubiory.html?fbclid=IwAR2rItuozJ4jq4yTaPNWY4b7R_1LuhZHzsSFjM_IoBN0FylCV6mbq4uE6rM#show_full_text
3. Tadeusz Bernatowicz. Na Kresach Multańskich. Kamieniec Podolski i zamki pogranicza polsko-tureckiego w świetle nieznanych planów // Studium urbis charisteria Teresiae Zarębska Anno Jubilaei oblata. Warszawa, 2003. ˗ s. 13-28
4. Буйновська Є.В., Позняков Д.В. Іконографічні джерела з історії
   Хотинської фортеці: гравюри, карти, плани. – Кам’янець-Подільський, 2018. – 104 с.
5. Масан О. Етапи будівництва Хотинського замку у світлі нових археологічних джерел. // Питання стародавньої та середньовічної історії, археології й етнології6 Збірник наукових праць / Чернівецький  національний  університет  імені  Юрія  Федьковича, кафедра етнології, античної та середньовічної історії. – Чернівці:  Видавництво  «Прут», 2009. – Т. 2. – С. 9-20.
6. Мисько Ю. З історії Хотинської фортеці. // Питання стародавньої та середньовічної історії, археології й етнології: збірник наукових праць / ЧНУ ім. Ю. Федьковича, кафедра етнології, античної та середньовічної історії. – Чернівці – Вижниця: Черемош, 2011. – Т. 2 (32). – С. 92-104.
7. Позняков Д.В. Про що розповідає іконографія Хотинської битви 1621 р. XVII століття. // Витоки та становлення козацького руху на етнічних землях України: матеріали Четвертої Міжнародної наукової конференції, приуроченої до 400-річчя Хотинської битви 1621 року / [відповід. за вип.: проф. Семак Б. Б.]. – Львів : вид-во Львівського торговельно-економічного університету, 2021. – С. 50-60.
8. Пурич Ш. Средневековый Хотин в описаниях молдовских летописцев // Хотину – 1000 років. Матеріали міжнародної наукової конференції, присвяченої 1000-літтю Хотина. – Чернівці: Прут, 2000. – С. 35-36.

Старший науковий співробітник ДІАЗ «Хотинська фортеця»

Альона ІВАНОЧКО