Сьогодні в нашому календарі чергова сумна та пам’ятна дата. Адже саме 22 червня 1941 р. почався найкривавіший етап Другої світової війни: протистояння двох тоталітарних режимів – СРСР та Німеччини. І хоча війна для українців розпочалась набагато раніше, у червні 1941 року військові дії докотилися і до Хотинщини. У кінці червня німецько-румунські війська організували наступ в напрямку Герци – Новоселиця – Хотин – Кам’янець-Подільський. Стратегічним стала понтонна переправа поблизу Хотина, яку бомбили та спробували захопити за допомогою парашутного десанту. Вже на початку липня німецько-румунські війська подолали прикордонні загони, і 6 липня 1941 р. увійшли у Хотин. Всю Північну Буковину та Бессарабію було включено до складу Румунського королівства. Жорстока окупація краю тривала до квітня 1944 р. Звільнене місто мало жахливий вигляд: почорнілі від кіптяви вулиці, зруйновані, спалені будинки. Війна принесла горе і смерть в кожну родину.
Більш ніж 75 років минуло від тих страшних подій, та ми вшановуємо світлу пам’ять українців, життя яких обірвала Друга світова війна. Пам’ятаємо…

Сьогодні продовжимо знайомство з колекцією люльок для паління ДІАЗ «Хотинська фортеця». Досліджуючи тему тютюнопаління та появи керамічних люльок варто почати з розуміння того хто та як вигадав вживати тютюн.

   Неочікуваний, але дуже приємний подарунок для Заповідника. Друком вийшла книга к.і.н. Миколи Ільківа "Портативний сонячний годинник із Хотинської фортеці: атрибуція, особливості використання, просторово-часовий контекст". Присвячена ґрунтовному дослідженню однієї з найцікавіших знахідок з території Хотинської фортеці. Автор передав декілька екземплярів до наукової бібліотеки Заповідника.

   Світ змінився до невпізнаваності: пандемія, карантин, багато щоденних проблем та негараздів… Але незважаючи на все це прийшла весна і розквітла барвистими вишиванками. Змінюються століття, епохи, покоління та залишається щось вічне. Певно, для кожного українця, цим вічним стала вишита сорочка.

    До Дня Вишиванки презентуємо дівочий стрій поч. XX ст. Ми покажемо, як колись виглядали хотинські дівчата. Для цього відтворили характерний етнічний образ.

   Вже сьогодні вся Україна вбралася у вишивані сорочки. А можливо не лише Україна, бо нашого цвіту - по всьому світу. Стрічка новин перетворилась у один чудовий, яскравий флешмоб. Отож і ми не могли залишитися осторонь такого гарного свята як День вишиванки.
Сьогодні підготували для вас невеличку оповідь про вбрання хотинських дівчат середини ХІХ ст.

    Продовжуємо нашу серію дописів про османський період історії Хотинської фортеці. Важливим моментом для розуміння цього періоду є знайомство з мусульманською культурою, яка у XVIII ст. поширювалася і на територію Хотинщини.
    То ж сьогодні ми з вами зазирнемо у світ мусульманських традицій, і привідкриємо завісу мусульманського ритуального омовіння.

    Ми з вами доторкнулися до дуже цікавої теми — забезпечення водою Хотинської фортеці та міста. Чому ця тема цікава? А тому, що для мусульман чиста вода прирівнюється до скарбу. Навіть Рай — це квітучий, зелений сад з дзвінкими струмочками та фонтанами.
   Найкращий спосіб отримати прощення гріхів у Аллаха — збудувати фонтан, щоб кожен охочий міг втамувати спрагу, або ж здійснити омовіння перед молитвою. Фонтани створюють прохолоду, свіжість, позитивно впливають на психоемоційний стан людини. Не дарма ж кажуть, що дивитись безкінечно можна на дві речі — вогонь і воду.

     Однією з яскравих, але не дуже корисних, східних традицій, яка широко увійшла в український побут є тютюнопаління. Найбільше до душі ця звичка припала козакам. Важко уявити справжнього козака без люльки. У відомій народній пісні гетьман Сагайдачний навіть жінку проміняв на тютюн та люльку…отаке життя козацьке)))

Кава повинна бути чорною, як пекло,
сильною як смерть і солодкою як любов
(турецька приказка)

   Безсумнівно сьогодні кава один з найпопулярніших напоїв на планеті. А почалася історія кавоваріння, як усі геніальні винаходи, випадково в ІХ ст. Про те зараз вже ніхто й не скаже де була приготована перша філіжанка кави. Та насправді цікаво не хто перший приготував каву, а як це було саме в Хотині.

    Почувши слово "чешме" туристи просто знизують плечима, але кожен хотинець знає що чешме — це джерело з водою. Для нас це слово буденне і ми навіть не замислюємось над його іншомовним походженням.