Квитки онлайн
державний ІСТОРИКО-архітектурний заповідник

ТЮРКСЬКИЙ ЕТНОС НА ТЕРЕНАХ ХОТИНЩИНИ

ТЮРКСЬКИЙ ЕТНОС НА ТЕРЕНАХ ХОТИНЩИНИ

Наш край Хотинщина унікальна культурним розмаїттям. Впродовж століть на нашій землі окрім корінного етносу – українців, проживали представники багатьох народів: молдавани, євреї, поляки, турки, вірмени тощо. Але для читачів цікаво буде дізнатись, що триста років тому в околицях Хотина жили представники тюркського етносу – липки (литовські татари). Хто вони такі? Звідки прийшли і куди поділись? І що залишили нам у спадок?

Детальніше

АРТИЛЕРІЯ ХОТИНСЬКОЇ ФОРТЕЦІ XV-XVII СТОЛІТЬ

АРТИЛЕРІЯ ХОТИНСЬКОЇ ФОРТЕЦІ XV-XVII СТОЛІТЬ

    Землі Хотинщини були місцем конфліктів і протистоянь протягом багатьох століть. Основним театром бойових дій, відповідно, була фортеця та  території навколо неї. Звісно ж, для захисту від ворога фортеця мала власну артилерію. Про те, якою ж була фортечна артилерія, під час яких конфліктів її застосовували, скільки одиниць нараховувала та де зберігались   боєприпаси –  піде мова у даній статті.

Детальніше

НЕВІДОМА ФОРТЕЦЯ ХОТИНА XVII СТОЛІТТЯ

НЕВІДОМА ФОРТЕЦЯ ХОТИНА XVII СТОЛІТТЯ

     З початком ери порохової артилерії облогові метальні машини зникають як засіб штурму укріплень. Починається майже безперервне змагання між артилерійським та фортифікаційним мистецтвом. Замкові укріплення стінно-баштового типу змінюються на фортифікації нового типу – розлогі земляні або кам’яно-земляні укріплення.

    Уже у кінці XVI століття укріплення Хотинського замку остаточно втратили змогу ефективно протистояти облоговим гарматам. Однак геополітичне розташування міста: розміщення його на перехрестя інтересів Речі Посполитої, Оттоманської Порти, а згодом і Російської імперії та монархії Габсбургів, визначило долю його фортифікацій на декілька століть.

Детальніше

БУДІВНИЦТВО ХОТИНСЬКОЇ ФОРТЕЦІ В СВІТЛІ ДОКУМЕНТІВ ПЕРШОЇ ЧВЕРТІ XVIII СТОЛІТТЯ

БУДІВНИЦТВО ХОТИНСЬКОЇ ФОРТЕЦІ В СВІТЛІ ДОКУМЕНТІВ ПЕРШОЇ ЧВЕРТІ     XVIII СТОЛІТТЯ

     На початку XVIII століття перед Османською імперією постала нагальна потреба захисту північно-західного кордону. З цією метою, з 1713 по 1718 рр. османи навколо Хотинського замку зводять Нову бастіонну фортецю.

     Однак, бачення зі створення нового форпосту на берегах р. Дністра, в османів, визрівало ймовірно раніше. На таку думку наштовхує віднайдений українським істориком Юрієм Мициком документ, на який особливої уваги дослідники історії Хотинської фортеці не звертали уваги. Документ складений польською мовою. В ньому йдеться про повідомлення (новину) з Волощини.

Детальніше

ОСМАНСЬКІ ВІЙСЬКОВІ ПІДРОЗДІЛИ НА ТЕРИТОРІЇ ХОТИНСЬКОЇ НАХІЄ У XVIII-XIX СТОЛІТТІ: ЯНИЧАРСЬКІ ОРТИ ТА ЛИПКИ-ТАТАРИ

ОСМАНСЬКІ ВІЙСЬКОВІ ПІДРОЗДІЛИ НА ТЕРИТОРІЇ ХОТИНСЬКОЇ НАХІЄ У XVIII-XIX СТОЛІТТІ: ЯНИЧАРСЬКІ ОРТИ ТА ЛИПКИ-ТАТАРИ

  Військова присутність османів, на українських землях розпочинається ще з XV століття. У той час південь України: Кримське Ханство та Буджак потрапляють під військово-політичний вплив османів, який вони максимально розширили у XVI-XVII століття. Протягом зазначеного періоду турки намагались контролювати ключові стратегічні точки на українських землях, задля чого споруджували нові фортеці або модернізували ті, що вже існували.

Детальніше

ЗНАХІДКИ ПОРЦЕЛЯНОВОГО ПОСУДУ У ХОТИНСЬКІЙ ФОРТЕЦІ

ЗНАХІДКИ ПОРЦЕЛЯНОВОГО ПОСУДУ У ХОТИНСЬКІЙ ФОРТЕЦІ

   Під час археологічних досліджень на території Хотинської фортеці було виявлено значну кількість різноманітних знахідок. Найбільш численну групу становить кераміка. Знайдені керамічні вироби мають доволі широкий хронологічний та етнокультурний діапазон, різноманітне функціональне призначення. Основну частину керамічного комплексу складає побутова кераміка представлена посудом, яка репрезентує мало вивчений аспект історії фортеці. 

Детальніше

ПЕРШІ ОБОРОННІ СПОРУДИ ХОТИНСЬКОЇ ФОРТЕЦІ

ПЕРШІ ОБОРОННІ СПОРУДИ ХОТИНСЬКОЇ ФОРТЕЦІ

   У VIII–X ст. на території між Верхнім Прутом та Середнім Дністром жили тиверці, на схід від них уличі, а на півночі та північному заході – хорвати. На той період, у порівнянні з попереднім, значно збільшилася кількість їхніх поселень внаслідок демографічного приросту та покращення рівня життя. Тоді спостерігалося підвищення врожайності завдяки впровадженню двопільної системи землеробства та використанню досконаліших знарядь для обробітку землі, зокрема місцеві слов’яни почали використовувати рало плужного типу, продуктивнішим також стало й скотарство.
    З VIII ст. слов’янські племена починають будувати дерев’яні укріплення. Відомий буковинський археолог Борис Онисимович Тимощук поділив поселення того часу на основні типи: городища-общинні центри, городища-князівські фортеці, городища-сторожові фортеці, городища-феодальні замки, городища-дитинці та городища-посади.

Детальніше

ДАВНЬОРУСЬКИЙ ХОТИН У ДОСЛІДЖЕННЯХ Б.О. ТИМОЩУКА

ДАВНЬОРУСЬКИЙ ХОТИН У ДОСЛІДЖЕННЯХ Б.О. ТИМОЩУКА

   Бориса Онисимовича Тимощука поправу вважають одним з видатних українських істориків, археологів, краєзнавців другої половини ХХ ст. Саме з його діяльністю почався період фахового дослідження Хотинської фортеці  у повоєнні роки.  Борис Онисимович Тимощук  став першим науковцем, який розпочав археологічні дослідження Хотинської фортеці.

Детальніше

МОСТИ ХОТИНСЬКОГО ЗАМКУ В ХІІІ–ХVІІ СТОЛІТТЯХ

МОСТИ ХОТИНСЬКОГО ЗАМКУ В ХІІІ–ХVІІ СТОЛІТТЯХ

     Важливою складовою Хотинського замку, як і  більшості інших середньовічних замків, в різні періоди його існування, була наявність одного або декілька мостів.

Детальніше

МЕЧЕТЬ ВАЛІДЕ-СУЛТАН У ХОТИНСЬКІЙ ФОРТЕЦІ

МЕЧЕТЬ ВАЛІДЕ-СУЛТАН У ХОТИНСЬКІЙ ФОРТЕЦІ

   Серед джерел, що стосуються історії Хотинської фортеці важливе місце займають записи, що належать перу турецького чиновника Ібрагіма Хамді-ефенді, який в першій половині XVIII ст.,  обіймав посаду секретаря арсеналу і фінансової канцелярії в Хотинській фортеці.

Детальніше